001.jpg
Сайт працює в тестовому режимі

АБАЗА

Аркадій Максимович

30.VII(12.VIII).1843, с. Сверликовщина Суджанського пов. Курської губ. -

3(16).I.1915, м. Курськ

піаніст, композитор, педагог, громадський діяч
 

Засновник і директор музичних шкіл у Сумах (1877-1881) та Курську (1882-1915). Викладав гру на фортепіано, спів, теорію музики.

Автор фортепіанних, вокальних творів, зокрема “Гимн святым братьям Кириллу и Мефодию” (для чотирьохголосого хору), романсів “Одно мне в жизни утешенье”, “То не ветер ветку клонит”, “Зачем”, “Тебя забыть”, “Мгновенья”, “Не скажу никому”.

АЛФЬОРОВ

Микола Федорович

1778 - 1840, за інш. даними - 1760 - 1848
архітектор, гравер, живописець
 

Учень О. Паліцина. З весни 1805 р. почесний член Паліцинської “академії”. У 1805 р. коштами О. Паліцина й В. Каразіна за сприяння Петербурзької Академії мистецтв був відправлений до Італії та Франції для удосконалення майстерності та ознайомлення з творами архітектури і образотворчого мистецтва. Робив зарисовки руїн Велізарієвого будинку й храму св. Софії у Константинополі, креслення Парфенона, Ерехтейона, храму Тезея в Афінах. Перебуваючи за кордоном, придбав багато картин, гравюр, офортів, скульптур для поповнення мистецької колекції Паліцина. У 1805-1811 рр. двічі побував за кордоном. Повернувшись на батьківщину, зводив будинки в мм. Харків, Суми, Москва, Петербург. Разом зі своїм сином Аркадієм доповнив паліцинську колекцію, яка у 1872 р. була передана до Музею красних мистецтв і старожитностей Харківського університету.

Збереглася церква у с. Великий Бобрик (нині Краснопільський район), спроектована під час перебування М. Алфьорова (1808) в маєтку М. Камбурлея в с. Хотінь (нині Сумського району) та малюнки будинку Паліцина і трьох пам'ятників (1800, музей Харківського університету).

АРСЕНЬЄВ

Кирило Юрійович

воєвода у Сумах
 

У 1653-1656 рр. - воєвода у Сумах, а потім - у Кадомі. У 1656 р. (за інш. даними –1653) згідно указу царя Олексія Михайловича був направлений на Сумине городище для будівництва острогу. Вже наступного року цар був повідомлений про спорудження Сумської фортеці. В листі вказувалося: "...и город, государь, со всеми крепостями я, холоп твой, отделал весь в дубовом лесу, башни и стены и бойницы и тайник зделал и черкас дворами и гумнами и огородами устроил".

Вважається одним із засновників м. Суми, хоча, вірогідно, вже у кін. 40-х років XVII ст. тут існувало поселення, а у XII-XIII ст. на околиці (р-н вул. Тополянська) - городище.

АСМОЛОВ

Іван Олександрович

купець 2-ї гільдії
 

Походив з селян. Наприкінці ХІХ ст. мав на х. Тополя (нині в межах м. Суми) підприємство для переробки сировини для цукрового виробництва, постачав цеглу для будівництва залізничної колії Суми-Бєлгород. У Сумах жив на вул. Троїцькій у власному особняку (нині вул. Дзержинського, обласний диспансер радіаційного захисту населення), при якому розбив парк з рідкісними та екзотичними рослинами.

БЛАЙВАС

Семен Моїсейович

8.VIII.1914, м. Балта, нині Одеської обл. - 23.ІХ.1990, м. Суми
художник театру, член Спілки художників УРСР (1984)
 

У 1940-1972 рр. працював художником Сумського обласного українського музично-драматичного театру ім. М. С. Щепкіна.

Оформив близько 200 вистав, в т. ч. для театрів Ворошиловграда, Гомеля, Дніпропетровська, Кривого Рогу, Новочеркаська. Постійний учасник обласних, зональних, республіканських художніх виставок.

У Сумському художньому музеї зберігаються станкові полотна Блайваса: “Наша перемога”, “Окупація”, “Квіти безсмертя”, “Поминальні свічки” (всі 1982).

БЛИЗНЮКОВ

Пилип Іванович

24.Х.1898, м. Суми - 25.ІІІ.1969, там же
Лікар-рентгенолог, заслужений лікар УРСР (1968)
 

Працював лікарем-рентгенологом залізничної поліклініки в м. Харків, у 1930-1935 рр. - лікарем, завідуючим Бердичівською рентгенологічною станцією, у 1935-1941 рр. - завідуючим рентгенвідділенням 1-ї Вінницької лікарні, завідуючим курсом Вінницького медичного інституту. В роки Великої Вітчизняної війни був лікарем санітарного поїзду, завідуючим рентгенологічним кабінетом, начмедом евакогоспіталю. У 1950-1969 рр. працював завідуючим рентгенологічним відділенням Сумської обласної лікарні. Організатор курсів первинної спеціалізації лікарів-рентгенологів.

ВЛАСОВСЬКИЙ

Костянтин Іванович

1863, м. Суми - 1922, м. Охтирка
художник, культурний діяч
 

У 1888 р. вийшов у відставку в чині поручика, оселився в батьків у Сумах, де займався громадською роботою, брав участь у аматорських благодійних виставах. Твори Власовського цього періоду життя - пейзажі, численні етюди, етнографічні замальовки, жанрові картини: “Летний день в Малороссии”, “Жигайловка. Дегтярев яр”, “Поле ржи”, “Закат солнца. Украина” та інш. У кінці 90-х років оселився в м. Охтирка. У 1899-1910 рр. служив в Охтирській земській управі, займався, зокрема, збором даних про кустарних майстрів Охтирського повіту. Писав вірші, вів щоденник.

Старша донька художника, Марія Костянтинівна Власовська, яка до 1982 р. мешкала в Охтирці, заповіла всі картини батька, його архіви і рояль Сумському художньому музею.

У 1986 р. у Сумах відбулася перша ретроспективна виставка картин Власовського “Художник у провінції”, яка згодом демонструвалася в музеях Охтирки, Конотопа, Лебедина, Ромен. У 1992 р. чотири картини художника були відібрані німецькими мистецтвознавцями для виставки в м. Целлє. У 1998 р. в Сумському художньому музеї відбулися ювілейна виставка і міжнародна наукова конференція “Художник у провінції”, яка підняла проблеми вивчення творчості забутих і маловідомих художників. Збереглися фото художника, його дружини і двох доньок.

ГІНЗБУРГ

Олександр Маркович

 

1876, м. Слов'янськ, нині Донецької обл. - 1949, м. Харків
Інженер, архітектор, професор (1931)
 

Один з провідних представників раціоналізму і конструктивізму.

Серед споруд у стилі модерн ряд житлових будинків на вул. Римарській та Сумській у Харкові (1912 - 1914), Харківський іподром (1906).

Автор проекту театру “Тіволі” у Сумах (1909-1912, нині ТЮГ), збудованого на замовлення антрепренера Корепанова Д. М. Створив конкурсні проекти театру-клубу в Катеринославі (1912, тепер Палац залізничників у Дніпропетровську) та будинку Держпрому в Харкові (1925).

ГАНСЕН

Оскар-Герман Германович

1879 - ?
промисловець, колекціонер, меценат
 

У Сумах проживала його мати зі своєю сестрою - поміщицею О. А. Сумовською. Художня колекція Гансена складалася з творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва (фарфор, фаянс, скло, бронза, меблі, килими), медалей, зброї та інш. Значна її частина, що була переправлена у 1918 р. з Києва до Сум (зберігалася в будинку О. А. Сумовської), склала основу зібрання Сумського художнього музею.

ДЕРЕВ`ЯНКО

Іван Хомич

28.І.1922, с. Стецьківка, нині Сумського р-ну - 13.ХІ.1996, м. Суми
хірург, заслужений лікар УРСР (1975), народний лікар СРСР (1984)
 

З 1957 р. лікарська діяльність пов`язана з Сумською обласною лікарнею. Дерев`янко - перший в області лікар-анестезіолог. У 1970-1992 рр. працював завідуючим хірургічним відділенням, згодом - хірургом-консультантом, у 1995-1996 рр. - в обласному госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни. Багато років очолював Сумське обласне товариство лікарів-хірургів.

Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, Вітчизяної війни.