004.jpg

ДОКАШЕНКО

Микола Григорович

20.XI.1921, с. Кіндратівка, нині Сумського р-ну - 22.ІІ.1992, м. Суми
полковник, Герой Радянського Союзу (22.IV.1952)
 

З квітня 1944 р. воював на 1-му Прибалтійському, 3-му Білоруському і Забайкальському фронтах. За зразкове виконання завдань командування, мужність і відвагу, виявлені в боях з ворогом, командиру ланки 17-го винищувального авіаполку капітану Докашенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У 1950-1953 рр. воював у Кореї. У 1960 р. за станом здоров'я вийшов у відставку. Тривалий час працював у Сумському обласному комітеті ДТСААФ.

Нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни I і II ст., Червоної Зірки, медалями.

КАГАДЄЄВ

Леонід Павлович

21.III.1861, с. Михайлівка, нині Лебединського р-ну - 9.III.1944, м. Суми
музикант, педагог, діяч культури
 

Після закінчення музичного училища працював у різних музичних установах Харкова. З 1890 р. мешкав у Сумах, де викладав у гімназії, приватній музичній школі, кадетському корпусі. Як член Російського музичного товариства організував у Сумах гастролі співаків Л. Собінова та І. Алчевського, піаністів О. Зілоті та С. Ментер (Австрія), віолончеліста А. Брандукова, скрипаля Л. Ауера, композитора А. Аренського, квартету ім. А. Дворжака (Чехія), симфонічного оркестру Ахшарумова. Засновник і перший директор музичної школи Н. Чурилової (1919).

Cекретар Сумського товариства попечительства про бідних (1894 - 1909).

КИРИЧЕК

Євген Андрійович

14.ІІІ.1926, м. Суми - 7.VI.1999, там же
стоматолог, організатор охорони здоров'я, заслужений лікар УРСР (1978)
 

Після закінчення Харківського стоматологічного інституту (1952) працював у Сумському облздороввідділі, у 1960-1967 рр. - лікарем-стоматологом міської лікарні № 4, з 1967 р. – головним лікарем, з 1987 р. - лікарем-фізіотерапевтом Сумської обласної стоматологічної поліклініки.

Під керівництвом Киричека впроваджено метод санації школярів, організовано профілактичну роботу з оздоровлення ветеранів Великої Вітчизняної війни, дітей і підлітків, молоді призовного віку, працівників сільського господарства.

КИРИЧЕНКО

Григорій Федорович

10(22).Х.1912, м. Суми - 5.ІІ.1995, там же
токар, Герой Соціалістичної Праці (1966), заслужений машинобудівник УРСР
 

З 1926 р. працював токарем на Сумському машинобудівному заводі ім. М.В. Фрунзе. У повоєнні роки брав участь у відбудові СМНВО ім. М. В. Фрунзе, виконував виробниче завдання на 150-200 %, отримав особисте клеймо.

Ініціатор руху “Жодного відстаючого поруч” (1967). На ХХІІІ з'їзді КПУ обирався членом ревізійної комісії КПУ, членом обкому КПУ.

Депутат ВР УРСР 4, 5 скликань від Сумського виборчого округу.

Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, “Знак Пошани”, медалями.

КОВПАК

Сидір Артемович

7.VI.1887, с. Котельва, нині смт Полтавської обл. - 11.XII.1967, м. Київ
державний діяч, один з керівників партизанського руху, двічі Герой Радянського Союзу (18.V.1942; 4.I.1944), генерал-майор (1943)
 

З 1934 р. працював начальником транспортного відділу Путивльської райради, з 1940 р. - голова Путивльського райвиконкому. У 1941-1944 рр. командир партизанського з'єднання Сумської області, що здійснило рейди в тилу ворога по Сумській, Курській, Орловській, Брянській областях (1942), з Брянських лісів - по Гомельській, Пінській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській областях та Карпатський рейд (1943). Всього пройдено понад 10 тис. км, знищено гарнізони ворога у 39 населених пунктах. У 1944 р. з'єднання перейменовано у 1-шу Українську партизанську дивізію ім. С.А. Ковпака. За вміле керівництво партизанським з'єднанням Ковпаку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Вдруге це звання присвоєно за здійснення Карпатського рейду. Після війни кілька років працював заступником голови Верховного Суду УРСР. З 1947 р. заступник голови Президії ВР УРСР.

КОЖЕДУБ

Іван Микитович

8.VI.1920, с. Ображіївка, нині Шосткинського р-ну - 1991, м. Москва
маршал авіації, льотчик 1-го класу, тричі Герой Радянського Союзу (4.II.1944; 19.VIII.1944; 18.VIII.1945)
 

На початку Великої Вітчизняної війни інструктор у військовому училищі льотчиків. З 1943 р. в діючій армії: старший льотчик, командир ланки, ескадрильї, заступник командира авіаполку. Воював на Воронезькому, Степовому, 2-му Українському і 1-му Білоруському фронтах. Здійснив 330 бойових вильотів. На той час Кожедуб збив 62 літаки противника, в т. ч. 1 реактивний. Брав участь у боях на Курській дузі, за визволення України, Білорусії, Прибалтики, у Вісло-Одерській і Яссько-Кишинівській операціях, штурмі Берліна.

Після війни працював на відповідальних поcадах у ВПС, у 1950-1953 рр. командував авіадивізією, що воювала в Північній Кореї. З 1964 р. - 1-й заступник командуючого авіацією Московського Військового округу, з 1971 р. працював у центральному апараті ВПС, з 1978 р. - у групі генеральних інспекторів МО СРСР.

КОЗАЧЕНКО

Іван Якович

16.ІХ.1910, с. Петрівка, нині Дніпропетровської обл. - 1978, м. Суми
хірург-онколог, заслужений лікар УРСР (1968)
 

З 1969 р. працював завідуючим радіологічним відділеннями Сумського обласного онкодиспансеру, у 1975-1977 рр. - онкологом обласної лікарні лікувально-санаторного управління. Виконав понад 10 тис. хірургічних операцій.

Організатор онкохірургічної служби Сумської області, радіологічної служби обласного онкодиспансеру, ініціатор впровадження нових методів лікування онкологічних захворювань.

КОНДРАТЬЄВ

Герасим Кіндратович

м. Ставище, нині смт Київської обл. - 1701, с. Низи, нині Сумського р-ну
Сумський полковник, стольник (1687), один з найбагатших поміщиків Слобідської України
 

Син Кіндрата. Отаман (осадчий) переселенців на Слобожанщину з м. Ставищі Білоцерківського полку, у 1655 р. (за інш. даними 1653, 1654) з дозволу російського царя заснував на р. Сумка м. Суми, з 1658 р. полковник Сумського слобідського полку, учасник боїв з козаками І. Виговського і татарами під Сумами (1659), козаками І. Брюховецького (1668), відбиття турецько-татарських навал на Україну (1673, 1677, 1678), Кримських походів (1687, 1689). У 1658 р. заснував на околицях Сум чоловічий Успенський (с. Мала Чернеччина), у 1687 р. - жіночий Іоанно-Предтеченський (с. Лука) монастирі. У 1664 р. відбудував дерев'яні Преображенську (попередниця нинішнього кафедрального Спасо-Преображенського собору), у 1694 р. - Миколаївську, Різдва Пресвятої Богородиці (с. Старе, нині Червоне) церкви.

КУЛЬНЄВ

Яків Петрович

25.VII.1763, м. Люцин Вітебської губ. - 20.VII.1812
Генерал-майор, герой Вітчизняної війни 1812 р.
 

Брав участь у російсько-турецькій війні (1787-1791), польській кампанії (1794), війні з Францією (1807), за відвагу під час штурму Праги одержав чин майора і незабаром був переведений до Сумського гусарського полку, в якому прослужив 10 років. Під час російсько-шведської війни (1808-1809) командував окремим загоном, застосовуючи партизанські методи боротьби. У 1808 р. одержав чин генерал-майора. На початку Вітчизняної війни 1812 р. очолював авангард 1-го піхотного корпусу. 19 липня 1812 р. в бою біля Клястиць Кульнєв був смертельно поранений.

 

КУРТА

Валентин Володимирович

22.VI.1946, м. Суми - 18.І.1988, там же
актор, заслужений артист УРСР (1980)
 

Актор Сумського театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна (1967-1968, 1969-1988).

Ролі: Давидов (“Піднята цілина” за М. Шолоховим), Ясон (“Медея” Евріпіда), Хлєбніков (“Кінармія” за І. Бабелем), Назар Стодоля (“Назар Стодоля” Т. Шевченка), Богдан Хмельницький (“Богдан Хмельницький” О. Корнійчука), Віктор (“Іркутська історія” О. Арбузова), Григорій Мелехов (“Тихий Дон” за М. Шолоховим), Гаррі Сміт (“Російське питання” К. Симонова), Плетньов (“Солдатська вдова” М. Анкілова).