007.jpg

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
УКРАІНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОЕКТУВАННЯ МІСТ “ДІПРОМІСТО”

СУМИ

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН

1327300384 map prom

 

І. ПЕРЕДМОВА

Генеральний план міста Суми (коригування) виконано інститутом "Діпромісто" відповідно договору №581-01-01 від 9.04.2001р.

Попередній генеральний план був розроблений у 1983 році інститутом -КиївНДіПмістобудування. Необхідність його коригування була визвана змінами, які відбулися в соціально-економічній діяльності країни, що обумовили необхідність удосконалення управління територіального розвитку міста.

У проекті визначені:

  • можливі масштаби демографічного розвитку міста;
  • рішення питань по організації руху міського транспорту;
  • планувальна організація територій; 
  • еколого-планувальні основи територіального розвитку; 
  • інженерна інфраструктура тощо.

При опрацюванні генерального плану були внесені корективи до окремих положень розвитку міста, які були обгрунтовані в ТЕО розвитку м. Суми.

В процесі розробки матеріали генерального плану`їиіста були розглянуті на двох сесіях Сумської міської ради:

  • на сесії від 26.12.2001 року були затверджені основні положення першого етапу генерального плану, які включають територіальний розвиток і житлове будівництво, вулично-дорожню мережу, сучасний і перспективний розвиток промисловості, чисельність населення;
  • на сесії від 20.03.2002 року були погоджені остаточні рішення генерального плану міста в повному обсязі.

Генеральний план (коригування) розроблений відповідно діючих Державних будівельних норм України "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (ДБН 360-92*), а також інших нормативних

документів.

Проект виконаний на топографічній основі масштабу 1:5000, 1:10000.

Генеральний план міста розроблений на розрахунковий строк - 2026 рік.

Затверджений у чинному порядку генеральний план стане обов`язковим документом для всіх організацій та установ, які здійснюють будівництво на території міста, а також для використання землі в планувальних межах міста.

ІІ. ПРИРОДНІ УМОВИ І ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА ОЦІНКА

Територія міста Суми розташована у південно-західній частині Сумської області в межах Хотинсько-Краснопільського фізико-географічного району Сумської лісостепової області.

У геоморфологічному відношенні територія являє собою прируслово-терасну заплаву річки Псел з перепадами висот біля 24 метрів. Переважаючі рівні висот прив`язані до притерасних територій і становлять 147,0 м, а мінімальні відмітки прив`язані до заплави - 124,0 м. Максимальні ухили поверхні до 15% зафіксовані на крутих схилах річкової долини.

В існуючих умовах фактор морфометрії рельєфу має цінне естетичне значення у формуванні ландшафту території міста, дає широкі можливості для рекреаційно-планувального формування міської території охопленої проектом.

Гідрологічні умови.

Місцерозташування і основні геоморфологічні особливості території визначили і її гідрологічні умови. Проектовану територію дренує річка Псел з-притоками Сумка і Стрілка. Річка Псел є основним транзитним водотоком даної території. Загальна довжина її 727 км, площа водозабору 22800 км2, належить до середніх річок. Річка Псел бере початок з джерел біля с. Сократов (Росія), на висоті 226 м над рівнем моря. Переважна ширина долини (до м. Суми) становить 5 - 7 км. Долина річки звивиста, переважно трапецієдальна. Схили долини асиметричні: правий берег переважно високий - 30-40 метрів, лівий -пологий. Глибина по фарватеру 1,3 - 2,0 м, на перекатах 0,5 - 1,0 м. Швидкість течії від 0,05 м/с до 1,1 м/с. Дно піщане, на плесах - мулистопіщане. Ширина долини в межах міста до 2,5 км, ширина русла - 50 м, довжина річки в межах міста - 8,7 км.

Клімат

Клімат міста помірно-континентальний. Основні метеорологічні характеристики приведені за даними багаторічних спостережень метеостанції ^ міста Суми (172,0 мБС) з урахуванням вимог "ОНД 1-84".

Відповідно "БН і П 2.01.01-82" територія міста відноситься до ІІВ підрайону другого будівельно-кліматичного району, для якого орієнтація жилих кімнат односторонніх квартир у межах сектору горизонту від 310° до 50° не припустима.

Необхідно відмітити, що серед несприятливих факторів суттєве значення має вітровий режим. Векторна направленість рози вітру (ПН-3 - ПД-С) з урахуванням розташування основних промислових зон створює проблеми в екології міського середовища. Проектні рішення генерального плану враховують несприятливість дії даного фактору у відповідності з яким намічено до виносу деякі підприємства (АБЗ) І класу шкідливості за межі міста.

Грунти

Ґрунтовий покрив проектованої території характеризується відносною однорідністю, що обумовлено обмеженими розмірами проектованої території і її геоморфологічними особливостями. Аналіз ґрунтових умов приводиться за матеріалами "Укрземпроекту". Ґрунтовий покрив міста характеризується чорноземами глибокими мало гумусними. Вони займають біля 80% міських територій. Механічний склад важко суглинковий, вміст гумусу 6-7%.

Геологічна будова

В геологічній будові приймають участь кристалічні докембрійські відклади, представлені гранітами, гнейсами, що залягають на глибині від девонського до четвертинного віку. Вони представлені комплексом глин, алевролитів, мергелів, піщаників та інших відкладів різних ярусів і відкладів стратиграфії. Четвертинні відклади представлені всюди. Вони розвинені на вододілах і по долинах річок. Характеризуються широким комплексом континентальних порід. На водорозділах широко розвинуті лесовидні суглинки Глеси. В долині річки Псел і її приток широко розвинені алювіальні відклади - піски і глини.

Загальна характеристика геологічної будови проектованої території має суттєве значення в плані інженерно-будівельного освоєння території. При цьому головним об`єктом характеристики є четвертинні відклади.

Гідрогеологічні умови

У структурному відношенні місто розташоване у межах Дніпровсько-донецького артезіанського басейну. Практичне значення для водопостачання міста має мергельно-крейдяний горизонт відкладів верхньої крейди, ідо залягає на глибині 20 - 50 метрів.

Інженерно-будівельна оцінка

Відповідно схеми інженерно-геологічного районування України територія міста знаходиться в межах західного схилу акумулятивно-денудаційної рівнини Середньоруської височини і відноситься до середнього ризику інженерно-геологічних умов освоєння.

Природні рівні залягання ґрунтових вод у межах міста фіксуються на глибинах 10-15 метрів, в межах прируслових терас і заплав 0 - 3 м. Відповідно "СНиП ІІ-28-73" підземні води по відношенню до бетону неагресивні.

У сейсмічному відношенні дана територія відноситься до несейсмічної зони ("СНиП 11-7-81"). Ґрунти цієї території відносяться до І типу просідання.

III. ЕКОЛОГО-МІСТОБУДІВНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
(Охорона навколишнього середовища)

Розділ розроблений відповідно "ДБН 360-92**", "СН 173-96", . з урахуванням рекомендаційних вимог "ОВСН" (п. 5.6.7). При цьому використані дані міської санепідемстанції (лист №1145 від 6.07.2001 р.), робота "Аналіз стану промислових територій міста Суми" ("Промбудпроект", Харків, 2002 р.), а також інформація міських управлінь, натурні обстеження. Графічне викладення матеріалу приведене на "Схемі планувальних обмежень" (М 1:5000). Санітарно-захисні зони підприємств і об`єктів І - III класу шкідливості побудовані з урахуванням вітрового режиму за спеціальними розрахунковими формулами, з урахуванням нормативів. Усі інші СЗЗ (IV - V класу шкідливості) приведені нормативні, відповідно "СН 173-96".

Даний розділ проекту необхідно розглядати як еколого-програмний матеріал для формування здорового і комфортного середовища проживання для наступних стадій проектування. Для цього необхідна поетапна реалізація намічених проектних рішень на стадіях робочого проекту.

Повітря

Відповідно метеорологічного районування України, місто Суми відноситься до територій з можливо помірним потенціалом забруднення атмосферного повітря промисловими викидами. Характеристика стану забруднення атмосферного повітря приводиться за статистичними даними відповідно вимог "ОНД 1-84" 

В плані характеристики стану атмосферного повітря міста Суми необхідно відмітити наявність значних джерел забруднення підприємствами І -III класу шкідливості. Відповідно звітності по формі "2ТП-повітря" у 2000 році в атмосферу було викинуто 16,7 тис. тонн шкідливих речовин.

 

(тис.тонн) 1996р. 1997р. 1998р. 1999р. 2000 р.
Усього 17,0 16,8 16,7 15,0 16,7
у тому числі:  
стаціонарні джерела 6,1 6,7 5,9 6,1 8,0
автотранспорт 10,9 10,1 10,8 8,9 8,7

 

Що становить в % відношенні від автотранспорту - 36,5%, стаціонарних джерел-63,5%.

Від стаціонарних джерел основний внесок в забруднення вносять:

  • ВАТ "Сумихімпром" - 1956,9 тонн/рік; АТ НВО ім. Фрунзе - 538,8 тонн/рік;
  • ВАТ "Насосенергомаш" - 33,5 тонн/рік; ВАТ "Селмі" - 21,7 тонн/рік;
  • ВАТ "Центроліт" -163,8 тонн/рік.

За даними Сумського центру по гідрометеорології за 2000 рік індекс забруднення атмосфери становить 4,92.

Водний басейн

Поверхневі води представлені річкою Псел та її притоками, а також Косівським водосховищем і озером Чеха. Річкова система використовується як водойми II категорії для технічного водопостачання промислових підприємств і рекреації. В межах міста існує 4 випуски промислових та господарсько-побутових стічних вод для ВАТ "Сумихімпром", ДКП "Міськводоканал", ВАТ "Сумський рафінадний завод". ВАТ "Сумихімпром" має випуск умовно-чистих стічних вод та випуск із шламонакопичувачів у весняний період. Всі випуски за межами місць рекреації, тому забруднення річок в межах міста може відбуватися тільки за рахунок дощових вод.

Водозабезпечення міста здійснюється за рахунок комунального водопроводу, до складу якого входять б водозаборів артезіанської води:

Оболонський, Лепехівський, Лучанський, Тополянський, Токарівський, Пришибський. Проектна потужність (сумарна) - 143 тис. м3,. фактично - 102 тис. м на добу. Всі водозабори мають зони суворого режиму, які озеленені, мають необхідний благоустрій і охорону.

Природно-заповідний фонд

Відповідно державного реєстру об`єкти заповідного фонду міста представлені пам`ятками природи загальнодержавного і місцевого значення.

Державного значення: дендропарк "Сумський" - 21,0 га.

Місцевого значення (парки-пам`ятки): "Веретенівський" - 17,0 га, "Сумський" - 5,0 га, "Басівський" - 25,7 га.

Заповідні урочища: "Сосняк" - 243,0 га.

Пам`ятки природи місцевого значення: група екзотичних дерев (вул. Якіра) - 0,05 га; липові насадження (вул. Петропавлівська) - 1,0 га; дуб (вул. Антонова) - 0,01 га; дуб (вул. Петропавлівська) -0,01 га; дуб (вул. Кірова) - 0,01 га; "озеро Чеха" - 72,0 га; ботанічний сад педагогічного університету ім. Макаренка-4,76 га.

Відповідно матеріалів лісовпорядкування місто має-визначену зелену :;` зону в складі лісопаркового поясу загальною площею 3940 га в складі- лісництво Сумське - урочища "Березняк", "Підгір`я", Гнилиця"; лісництво Піщанське - урочища "Переїздне", "Тканівщина", "Парнянський Яр", "Тополя".

На базі даних урочищ визначена зона масового рекреаційного відпочинку

- 789 га. Вона потребує належного технічно-рекреаційного облаштування з урахуванням одночасного рекреаційного навантаження з урахуванням стійкості ландшафту. Дані питання необхідно вирішувати в межах рекомендованого ..` проекту "Комплексна зелена зона міста".

Охорона флори і фауни в межах міста проводиться силами міськкомунгоспу і громадкості.

Це збагачує міський ландшафт і фауну. Вони потребують охорони і спеціальних заходів.

IV. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ МІСТА

ІСНУЮЧА ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ

Місто Суми - адміністративний, багатофункціональний економічний і культурний центр Сумської області та однойменного району; центр обласної, міжрайонної та районної систем розселення; вузол залізничних та автомобільних шляхів, має аеропорт. Крім цього, місто Суми - центр багатогалузевого промислового вузла. На його базі сформувався Сумський промисловий вузол, основні галузі спеціалізації якого - машинобудування та металообробка; хімічна та нафтохімічна; харчова; легка; будівельних матеріалів, конструкцій та деталей; чорна металургія; лісова та деревообробна. Усього на території міста функціонує 51 промислове підприємство.

Капітальне будівництво у місті здійснюють 80 будівельних організацій. На його території працюють 15 наукових установ, 11 учбових закладів різних рівнів акредитації. Транспортне обслуговування у м. Суми виконують ЗО підприємств, • з них 8 підприємств - зовнішні (міжміські) перевезення. Зв`язок у межах міста здійснюють 13 підприємств.

У м. Суми розвинена система установ та підприємств обслуговування. Так, на території міста функціонують 46 дитячих дошкільних закладів; 42 загальноосвітні школи; 2 науково-виробничих комбінати; 7 позашкільних установ; 19 лікарняних та 35 амбулаторно-поліклінічних закладів; 398 магазинів;

105 підприємств харчування; 155 підприємств побуту та 12 ринків. З установ культури у межах міста працюють 2 театри, філармонія, органний зал, 2 кінотеатри, будинок і палац культури, молодіжний центр "Романтика", 21 бібліотека, 2 музеї.

При чисельності населення на 1.01.2001 р. 290,1 тис. чоловік, та 189,2 тис. чол. (65.22%) населення у працездатному віці у місті працює в усіх сферах господарства (економіки) 143,40 тис. чол., з них в установах та підприємствах державної та колективної власності 130,0 тис. чол. З них у малих та середніх підприємствах - 13,40 тис. чол. У містоутворюючих галузях зайнято 74,78 тис. чол. (52,15% від усіх працюючих), а у містообслуговуючих - 68,62 тис. чол. (47,85%). У порівнянні з 1990 р. коли працювали ще усі промислові підприємства, будівельні організації майже на повну потужність, а у зв`язку з ними і зовнішній транспорт, та й співвідношення між зайнятими у` містоутворюючих та у містообслуговуючих галузях складало відповідно 71,39% та 28,61%, вже у 1992 р. ці показники змінилися до 67,44% і 32,58%. Тобто зменшувалася діяльність промислових підприємств, будівельних організацій, зовнішнього транспорту і в, зв`язку із цим, перетік виробничих кадрів у містообслуговуючі галузі. За два роки чисельність зайнятих у промисловості зменшилася на 9,5%, а у зовнішньому транспорті та зв`язку на 8,0%, у будівництві на 1,0%.

У той же час, чисельність зайнятих в установах обслуговування збільшилась на 11,7%. До 1997 р. продовжувала зменшуватись чисельність зайнятих у містоутворюючих галузях і збільшуватись у містообслуговуючих галузях і за станом на 1.1.1997 р. це співвідношення вже характеризувалося як 59,81% і 40,19%. При цьому, у порівнянні з 1992 р. чисельність зайнятих у -. промисловості зменшилась на 10,5%, зовнішньому транспорті та зв`язку на 21,7%`, у будівництві на 4,0%, а в установах- обслуговування чисельність зайнятих збільшилась на 19,8%.

У цей час одержали певний розвиток малі підприємства і в них у містоутворюючих галузях працювало 8,6 тис. чол., у т.ч. у промисловості - 4,0 тис. чол., у будівництві - 4,5 тис. чол., а у містообслуговуючих галузях - 16,4 тис. чол.

На початок опорного (2001 р.) чисельність зайнятих у промисловості зменшилась у порівнянні з 1992 р. на 21,57%; зовнішньому транспорті і зв`язку майже втричі, а у будівництві на 16,16%. В установах обслуговування, включаючи установи обслуговування ринку, чисельність зайнятих збільшилась на 35,0%.

Динаміка структури зайнятих у господарському комплексі міста за період 1990 -2001 рр. наведена у таблицях нижче.

Трудові ресурси та їх використання

Починаючи з 1990 року намітилось зменшення" чисельності населення ;

міста на 13,2 тис. чол. При цьому чисельність населення працездатного віку зростала і до початку 2001 року збільшилась на 8,0 тис. чол. (з 59,74% до` 65,22% від усього населення). У той же час частка непрацюючих інвалідів . збільшилась на 0,4%, працюючих осіб старшого віку та підлітків на 0,2%, а "маятникової"` міграції зменшилась з 3,5% до 1,03%. Трудові ресурси міста зросли з 196,9 тис. чол. до 197,5 тис. чол., а їх частка з 64,92% до 68,08% від усього населення.

Сталися зміни і у використанні трудових ресурсів. Так, за вказаний вище період збільшилась чисельність людей у працездатному віці, які навчаються з відривом від виробництва з 20,2 тис. чол. до 24,8 тис. чол. (їх частка збільшилась з 6,66% до 8,55% від усього населення) та зменшилась чисельність незайнятих з 18,0 тис. чол. до 16,6 тис. чол. (їх частка зменшилась з 5,93% до 5,72% від усього населення).

V. ПРОГНОЗ ЧИСЕЛЬНОСТІ І СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ

Даний прогноз виконувався на основі аналізу демографічної ситуації в Україні, Сумській області та м. Суми. Аналіз динаміки чисельності населення міста за останні десять років показує, що з 1991 до 1993 року спостерігалось її зростання, а після цього йде його систематичне зменшення, причому з наростаючим темпом.

Основними причинами зменшення чисельності населення міста є падіння народжуваності при високому рівні смертності, яка також зростає, а в результаті - зменшення природного приросту населення, що з 1994 року і до теперішнього часу є від`ємним і весь цей час зростає. Крім того, з 1993 року за статистичними даними спостерігається від`ємне сальдо міграції, що також негативно вплинуло . на темп зменшення чисельності населення. 

Аналіз динаміки народжуванності показує, що вона систематично зменшується. Ця тенденція в місті спостерігалася і раніше, але особливо проявилась в останні роки.

На розрахунковий строк очікується падіння чисельності населення міста ;

до 280 тис. чол. (у т.ч. на кінець 2010 року - 276,1 тис. чол.). При цьому буде . спостерігатися зменшення чисельності населення у працездатному віці до 153,9 тис. чол., що складе 54,97% від усього населення (у т.ч. на кінець 2010 року до 170,9 тис. чол. або ж до 61,9% від усього населення). Очікується також зменшення чисельності трудових ресурсів до 163,9 тис. чол. (до 58,54% від усього населення), у т.ч. на кінець 2010 року до 178,9 тис. чол. (до 64,80% від усього населення).

VI. ЖИТЛОВИЙ ФОНД. ІСНУЮЧИЙ СТАН

Житловий фонд міста на 1.01.2001 року становив 5122,9 тис. м2 загальної площі.

 

Типи забудови Загальна площа (тис. м2 %
- багатоквартирна 4143,3 80,9
- садибна 979,6 19,1
Разом 5122,9 100,0

 

З наведеної таблиці видно, що питома вага житлового фонду припадає на багатоквартирну забудову (80,9%).

Середня житлова забезпеченість по місту становить 17,7 м2/чол. Слід відмітити, що житлозабезпеченість складає:

  • в багатоквартирній забудові - 17,4 м2/чол.
  • в садибній забудові - 19,1 м2/чол.

Багатоквартирне житлове будівництво

Загальний обсяг нового багатоквартирного будівництва становитиме 1191,7 тис. м2 загальної площі і розподіляється таки чином:

  • незавершене будівництво - 202,6 тис. м2 загальної площі
  • вибіркова забудова та надбудова - 50,0 тис. м2 загальної площі
  • нове будівництво - 939,1 тис. м2 загальної площі
  • в тому числі на територіях реконструкції - 216,7 тис. м2 загальної площі

Таким чином, щорічне введення багатоквартирного житла на протязі розрахункового строку складає 47,7 тис. м2-

Нижче наводиться перелік площадок, де передбачається розмістити обсяг нового багатоквартирного будівництва.

Розміщення багатоквартирної забудови

Перелік площадок  Територія (га)  Житловий фонд (тис. м2 загальної площі)
розрахунковий строк у т.ч. І черга освоєння
І. Нове будівництво
- вул. Ковпака 8,1 56,7 56,7
- житловий масив "Харківський" 12,9 90,3 40,3
- вул. Прокоф`єва 1,0 7,0 -
- вздовж Харківського шосе 9,0 63,0 20,3
- вул. Римського-Корсакова 3,0 21,0 -
- житловий район "Північний" 57,6 403,2 -
- вул. Роменська 6,6 46,2 -
- вул. Продольна 5,0 35,0 -
ВСЬОГО 103,2 722,4 117,3
II. На реконструйованій території
- вул. Паризької Комуни 13,1 94,3 35,0
- вул. Курська 9,7 69,8 30,0
- вул. Металургів 3,2 23,0
- вул. Героїв Сталінграда 4,1 29,5 -
ВСЬОГО 30,1 216,7 88,0
III. Вибіркова забудова та надбудова   50,0
- з неї вибіркова   30,1 -
IV. Незавершене будівництво   202,6 202,6
РАЗОМ 133,3 1191,7 407,9

 

Для розміщення нового обсягу будівництва приймалася середня щільність:

  • на нових територіях - 7000 м2/га
  • на реконструйованих територіях - 7200 м2/га

Для розміщення обсягів вибіркової забудови потребується 4,2 га території.

Потреба в територіях на розрахунковий строк для розміщення обсягів багатоквартирної забудови складає - 137,5 га, у тому числі на І чергу освоєння - 29,0 га. 

Садибна забудова

Враховуючи динаміку росту потреби населення мати власний будинок з присадибною ділянкою та орієнтацією нової політики у формуванні житлового будівництва на садибну забудову, проаналізував територіальні ресурси, можливо прогнозувати збільшення вводу садибного будівництва на протязі розрахункового строку.

Розрахункову щільність населення територій садибної забудови було прийнято відповідно до розміру присадибної ділянки.

Нижче в таблиці наводиться перелік площадок, де можливо розмістити садибне будівництво.

На розрахунковий строк по наведених у таблиці площадках можливо розмістити 8500 будинків, в тому числі на І чергу освоєння - 3105 будинків.

Середня загальна площа житлового будинка орієнтовно приймається:

  • для 20% (від загальної кількості будинків) - 120 м2
  • для 80% (від загальної кількості будинків) - 100 м2

Таким чином, обсяг нового житлового будівництва в садибній забудові становитиме: на розрахунковий строк - 884,0 тис. м2 загальної площі, в тому числі на І чергу освоєня - 322,9 тис. м2 загальної площі.

Загальний обсяг нового житлового будівництва по місту до кінця розрахункового строку складатиме 2075,7 тис. м2 загальної площі і розподіляється таким чином:

  • багатоквартирне - 1191,7 тис. м2 загальної площі або 57,4% від загального обсягу;
  • садибне - 884,0 тис. м2 загальної площі або 42,6% від загального обсягу

Щорічний ввод житлового будівництва в середньому складає 83,0 тис. м2 загальної площі.

VII. АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ

1. ІСНУЮЧА ПЛАНІРОВКА ТА ЗАБУДОВА МІСТА

Суми є адміністративним, економічним і культурним центром Сумської області. Місто розташоване на берегах річки Псел, її притоки річки Сумки й притоки Сумки - річки" Стрілки. Адміністративне поділене на два міські райони:

Ковпаківський і Зарічанський.

Мережа магістральних автомобільних доріг зв`язує Суми з Харковом, Києвом, Черніговим, Полтавою та усіма районними центрами Сумської області.

Територія міста являє собою рівнинну поверхню з порівняно невеликими коливаннями відміток в центральній частині міста. Планувальне місто можна поділити на три планувальні утворення:

Центральна частина — історична частина міста, територія з півночі обмежена річкою Сумкою, зі сходу річкою Псел. В центральній частині можна виділити два райони, що поділені річкою Стрілкою:

Північна частина — територія, що обмежена з півдня річкою Сумкою, зі сходу річкою Псел.

Східна частина міста — територія східніше річки Псел, включаючи південний промисловий район.

Центральна частина включає в себе територію історичного центру, яка зберігає прямокутну мережу кварталів, що важко піддається реконструкції з огляду на капітальність житлової та громадської забудови та її історичну і культурну цінність.

В історичному плані центральна частина міста поділяється на райони дещо різні за характером забудови та використання територій. Громадська та житлова забудова історичного центру представлена будівлями XVIII та XIX. століть та забудовою пізнішого періоду — багатоповерховою, з локальними ділянками зелених насаджень загального користування. Тут розміщені культові споруди — пам`ятки архітектури та містобудування загальнодержавного, обласного та місцевого значення, зосереджені основні установи адміністративного та культурно-побутового призначення.

Забудова району вулиць Червоногвардійської, Засумської, Баумана, Роменської та інших представлена як багатоповерховими і малоповерховими, так і садибними будинками з присадибними ділянками.

В південній частині центрального району розміщені учбові заклади — сільськогосподарська академія і військове училище.

В заплавній частині річки Псел між вул. Харківською й вул. 20 років Перемоги знаходиться центральна рекреаційна зона: міський парк ім. Кожедуба з критим стадіоном, площинними спортивними спорудами та іншими закладами

обслуговування.

Промислові, комунальні підприємства розміщені дисперсне майже по всій території`центральної частини міста.

Північна частина забудова як багатоповерховими так і садибними будинками з присадибними ділянками різного розміру - від 0,04 га до 0,10 га.

Питома вага територій, зайнятих промисловістю (24,5%) досить значна. Це пояснюється тенденцією розвитку міста в минулому за часів СРСР, як промислового центру регіонального значення з великими промисловими підприємствами союзного значення.

Треба, констатувати той факт, що не зважаючи на політику в житловому будіництві, яка була зорієнтована на багатоквартирне будівництво, з економічним використанням міських земель, сумарна щільність забудованих територій (багатоквартирної разом з садибною забудови) загальною площею 3243 га при населенні 300 тис. чол., складає 92 чол./га. Що відповідає, згідно "ДБН 360-92*" додаток 3.2., блокованій забудові з присадибною ділянкою близько 250 м2.

Землі, що зайняті транспортною інфраструктурою, складає 8%, а в загальній структурі міста всього 4,8%, що значно менше за нормативний показник, який має становити 15- 18%.

Землі природоохоронного, рекреаційного призначення складають в адміністративних межах близько 800 - 850 га, що в перерахунку на 1 мешканця становить 28 м2. Даний показник відповідає нормативу.

Крім того, північно-східніше вул. Курської та залізничної магістралі Київ -Харків сформувався потужний промисловий вузол площею біля 700 га, а також декілька підприємств вздовж вул. Леваневського, вул. Воровського і Білопільського шосе.

Культурно-побутове обслуговування представлене закладами обслуговування усіх рівнів.

Східна частина включає в себе сельбищні території та значну територію ВАТ "Хімпром", а також групу промпідприємств в районі вул. Замостянської і вул. Харківської.

Основні райони нової багатоповерхової забудови міста сформувалися вздовж вул. Харківської, навколо озера Чеха, вул. Прокоф`єва і вул. Паризької Комуни. В південній частині землі роздані під дачне кооперативне будівництво.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ

Як видно з характеристики існуючої планіровки та забудови міста, основним її недоліком є відсутність чіткого функціонального зонування території міста, організації вулично-дорожньо мережі, а також організації системи обслуговування населення.

Для рішення цих задач у генеральному плані передбачається:

  • зонування території;
  • диференціація вулично-дорожньої мережі за її призначенням, організації руху транспорту, зокрема в центральній частині міста, а також винос зовнішніх транспортних потоків з сельбищної зони;
  • пропозиції щодо організації системи обслуговування всіх рівнів;
  • інженерна підготовка та благоустрій території;
  • заходи щодо охорони оточуючого середовища.

З метою раціонального використання території міста та створення сприятливих умов для проживання, проектом передбачається організація наступних зон міста:

  • сельбищна зона;
  • зона загальноміського центру;
  • промислово-складська зона;
  • зона зелених насаджень та відпочинку (рекреаційна зона).

Згідно прийнятій планувальній структурі генерального плану м. Суми

формуються три планувальні утворення, кожне з яких має окрему специфіку.

Центральне планувальне утворення включає в себе забудову, що історично склалася в межах річок Псел, Сумки і Стрілки, в південно-західній частині міста.

Північне планувальне утворення включає в себе частину міста, з півдня обмежену річкою Сумка, зі сходу річкою Псел і представляє собою промислово-сельбищну зону з переважанням промислової забудови.

Східне планувальне утворення представляє собою переважно сельбищну забудову (багатоповерхову та садибну) і окремо сформований промисловий вузол на базі "Сумихімпрому". Із заходу це утворення обмежене річкою Псел.

Наведений поділ території міста на планувальні утворення визначалося наявністю природних перешкод - річок Псел, Сумка, Стрілка та містобудівними умовами, що склалися.

Таким чином, кожне з планувальних утворень відрізняється в частині рішень генерального плану і має свої особливості щодо організації та розвитку вище наведених зон.

Планувальну структуру м. Суми можна віднести до прямокутної у поєднанні з променевими діагональними напрямками, на яких формувалась сельбищна забудова, з приєднанням промислово-складських районів.

Планувальними лінійноутворюючими віссями є напрямки радіальної структури генерального плану:

  • магістраль міського значення Курська, навколо якої формувалася північний промисловий район і сельбищна зона;
  • магістраль загальноміського значення Білопільське шосе - Баумана, навколо
  • якого формуються райони садибної і дачної забудови;
  • вул. Роменська, з виходом на Київський напрямок, формує розвиток житлової забудови в південно-західному напрямку;
  • вул. Харківська - південно-східний напрямок, формуюче завершення районів, багатоквартирної забудови;
  • велике значення для формування планувальної структури має проектуєма напівкільцева внутрішня магістраль загальноміського значення, яка зв`язує вул. Курську, вул. Ковпака, вул. Білопільське шосе, вул. Роменська, вул. Кірова, вул. Харківська, навколо якої формуються нові райони садибної забудови;
  • східний житловий район "Гідропарк" зв`язаний з планувальної структурою міста загальноміською магістраллю, яка зв`язує вул. Харківську з вул. Замостянською, об`їзною дорогою, вул. Воровського, вул. Курською.

Розвиток сельбищної зони передбачається як за рахунок реконструйованих територій, так і за рахунок освоєння вільних міських територій та територій сільськогосподарського використання, що входять в межу міської ради та тих, що безпосередньо прилеглі до цієї межі.

Для садибної забудови в межах міста єділянки загальною площею 220 га.

Розміщення нового садибного будівництва намічено генеральним планом в наступних напрямках:

  • південно-західний напрямок — на землях господарств "Косовщинський", "Сумське", землях села "Сад";
  • північно-західний напрямок — землі господарства "Тепличний";
  • східний напрямок — землі господарства "Україна"

Розрахунок потреби в територіях під садибне будівництво було проведено з різними розмірами присадибної ділянки: 0,04 та 0,10 га, з різною щільністю населення — від 18 чол/га до 42 чол./га.

Вздовж існуючих та проектних магістральних вулиць, в районах проектної забудови передбачено розміщення житлової забудови зі щільністю населення до 42 чол./га.

Всього під розміщення садибної забудови передбачається 746,8 га земель.

Разом з будівництвом садибного житла передбачається формування центрів обслуговування в цих кварталах, а також будівництво шкільних та дошкільних установ.

Потребу в територіях під багатоквартирне будівництво передбачено забезпечити за рахунок освоєння вільних територій в межах міста, за рахунок незавершенного будівництва, за рахунок вибіркової реконструкції та надбудови:

вул. Ковпака; житловий район "Північний"; вул. Роменська, вул. Продольна;

завершення житлового масиву "Харківський"; вул. Римського-Корсакова.

Крім того, передбачені площадки багатоквартирного будівництва на реконструйованих територіях по вул. Паризької Комуни, вул. Курської, вул. Металургів, вул. Героїв Сталінграду.

Всього під розміщення багатоквартирної забудови передбачається 133,3га.

VIII. ТРАНСПОРТ

Зовнішні транспортні зв`язки міста забезпечуються трьома видами транспорту: залізничним, автомобільним та повітряним. Через місто у напрямку північний захід - південний схід пролягає магістральна двоколійна неелектрифікована залізнична лінія Конотоп - Ворожба - Баси – Люботин, на якій у межах міста розташовані три залізничні станції: Суми (проміжного типу), Суми-Товарна (вантажна) і вузлова станція Баси, від якої відгалужується одноколійна неелектрифікована залізнична лінія Баси - Готня. Станція Готня розташована на території Росії, транспортні зв`язки з якою за останнє десятиріччя суттєво погіршилися.

Київський, Полтавський і Лебединський напрямки автодоріг з`єднані ділянкою об`їзної автодороги, яка була побудована у 1978 році. Ширина проїзної частини 7 - 9 м. Інтенсивність руху у стабільний період досягала 3 тис. авт./добу, а в останні роки зменшилась. Функція існуючої ділянки об`їзної дороги обмежена через те, що вона не з`єднує інші напрямки автодоріг між собою, зокрема Курський, Глухівський, Батуринський. Це не дає змогу відвести транзитний рух транспорту з цих напрямків поза межі міста.

Обслуговування зовнішніх автомобільних пасажирських перевезень здійснює автовокзал, розташований на вул. Баумана, 40 на відстані 3 км від - центру.

Загальна довжина тролейбусних ліній по осі вулиць становить 40,6 км. У 2001 році було перевезено 25984 тис. пасажирів, середня дальність перевезень 2,7 км. Згідно з планом на лініях працює 55 тролейбусів у робочі дні і 40 у вихідні. Коефіцієнт використання рухомого складу 0,65.

Довжина ліній по осі вулиць автобуса і мікроавтобуса становить, відповідно 70 км і 71 км.

Загальна довжина ліній міського маршрутного пасажирського транспорту (по осі вулиць) становить 73,1 км, а щільність транспортної мережі - 1,2 км/км . Цей показник є невисокий. Загальний об`єм пасажирських перевезень на міському маршрутному транспорті становить 61424 тис. пасажирів, у т.ч. на тролейбусі 25984 тис. пасажирів (42,3%), на автобусі і мікроавтобусі 35440 тис. пасажирів (57,7%). Облікова транспортна рухомість становить 212 поїздок на одного мешканця за рік, що свідчить про недостатній рівень забезпечення населення міста у пасажироперевезеннях на міському маршрутному пасажирському транспорті.

Окрім міського пасажирського транспорту пасажирські перевезення здійснює також легковий автотранспорт. На вул. Прокоф`єва, 14 розташований таксопарк, нормативна ємність якого 250 одиниць, фактично утримується 80 легкових таксомоторів і 35 мікроавтобусів типу РАФ. Загальна кількість легкового автотранспорту у місті становить 36200 одиниць, у т.ч. приватного 34742 одиниць, а рівень автомобілізації становить відповідно 125 і 120 автомобілів на 1 тис. мешканців.

Зараз 6170—легкових-приватних автомобілів (17,8%) утримується на присадибних ділянках, а 18140 автомобілів (52,2%) в гаражах. Таким чином, 70% приватних легкових автомобілів забезпечені місцями утримання.

XI. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

 

№ п/п Назва показників Одиниця виміру Існуючий стан (на1.01.2001 р.) Розрахунковий строк . (2026р.) у т.ч. І черга освоєння
І Населення тис. осіб 290,1 280,0 276,1
II Територія в адміністративних межах, всього га 8785,0 9409,3 8962,0
  в т.ч. селищні га 3243,0 3867,3 3420,0
III Житловий фонд, всього в тому числі: - тис. м2
%
5122.9
100,0
7163.2
100,0
5852.2
100,0
  - багатоквартирний тис. м2
%
4143.3
80,9
5316.5
74,2
4549.7
77,7
    тис. м2 979.6 1846.7 1302.5
  - садибний % 19,1 25,8 22,3
IV Середня забезпеченість населеннязагальною площею м2/чол. 17,7 25,6 21,2
V Вибуття житлового фонду, всього з тому числі: тис. м2   35.4 1,5
  непридатного тис. м2   18,5 1,5
  з планувальних обмежень тис. м2   16,9
VI Нове житлове будівництво, всього тис. м2   2075.7 730,8
  з тому числі: %   100,0 100,0
    тис. м2   1191.7 407,9
  - багатоквартирний %   57,4 55,8
    тис. м2   88^.0 322.9
  - садибний %   42,6 44,2
VII Потрібні території під житлове будівництво,всьогов тому числі: га   884,3 302.0
  - багатоквартирний га   137,5 29,0
  - садибний га   746,8 302,0
VIIІ Транспорт
  Загальна довжина ліній міського пасажирського транспорту (по осі вулиць) км 73,1 137,5  
  Щільність транспортної мережі км/км2 1,2 2  
  Довжина ліній (по осі вулиць):        
  - тролейбуса км 46,6 51  
  - автобуса км 70 118  
  - мікроавтобуса км 71 136.2  
  Довжина магістральних вулиць км 76,2 160  
  у т.ч. магістралей загальноміського значення км 43,6 82.6  
  Щільність магістральної вуличної мережі км/км2 Т.23 2,31  
  Рівень автомобілізації авто на 1 тис. жит. 125 220  
  Кількість місць зберігання приватних легкових автомобілів у гаражах авто. -18140 47770  
IX ІНЖЕНЕРНА ІНФРАСТРУКТУРА
  Водопостачання  
  - Відпуск води тис. м3/добу 66,5 140 120
  - Потужність головних споруд   142 142 142
  - Джерела водопостачання, що використовуються   підземні води підземні води підземні води
  Каналізація  
  - Надходження стічних вод тис. м3/добу 70,8 140 120
  - Потужність очисних споруд тис. м3/добу 135 170 135
  - Забезпеченість житлового фонду каналізацією % 73,6 100 73,6
  Санітарна очистка  
  - Річний обсяг ТПВ тис. т/рік   100 90
  Електропостачання  
  - Річне споживання електроенергії млн.кВт-год. 752 1178,0 965,2
  Газопостачання        
  - Річні витрати газу млн.м3 523 627,4 583,3
  Теплопостачання  
  - річні витрати теплоти житлових і громадських будівель на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання МВт   591,0 529,0
  Мережі зв`язку  
  - Кількість телефонних номерів одиниць 66552 134400 132528
  - Кількість радіоточок одиниць н.д. 120960 119275

 

Генеральний план міста